Репрезентативна вибірка

    Основною метою статистичного оцінювання є визначення дійсних параметрів генеральної сукупності на основі вивчення вибіркових показників. При цьому вибірка повинна достатньо добре відтворювати властивості генеральної сукупності, тобто бути репрезентативною. 

 Вибірка є репрезентативною, якщо всі об’єкти генеральної сукупності мали однакову ймовірність потрапити у вибірку, а кожен об’єкт вибірки відібрано з генеральної сукупності випадково. Забезпечення репрезентативності вибірки є важливою умовою планування експерименту, а порушення цієї умови приводить до хибних статистичних  висновків.

 Щоб досягти репрезентативності, використовують спеціальні методи формування вибірки:

• рандомізовані (прості і систематичні);
• стратифіковані;
• кластерні вибірки.

   Розглянемо кожен метод:
Проста рондамізована вибірка:

  Для формування простої рандомізованої вибірки необхідно мати список усіх об'єктів (екземплярів) генеральної сукупності і систему відбору, яка гарантує кожному об'єкту популяції рівну ймовірність потрапляння його у вибірку. У цьому варіанті технології існує три групи:

– уся генеральна сукупність;

– група рандомізації, з якої проводять відбір;

– експериментальна рандомізована вибірка.

  На практиці групу рандомізації формують способом випадкового відбору. Після цього у випробуваннях вимірюють значущу для експерименту індивідуальну властивість і рівноймовірність способом їх розподіляють за групами.

Систематична рандомізована вибірка:

  Якщо генеральна сукупність становить великий список об'єктів, систематична рандомізована вибірка відповідає принципам рівноймовірнісного відбору і її вважають оптимальною.

 Прості й систематичні рандомізовані вибірки можуть не відповідати вимогам репрезентативності, якщо у них необхідно відобразити співвідношення важливих підгруп генеральної сукупності.

Стратифікована (розшарована) вибірка:

Методика формування стратифікованої вибірки гарантує репрезентативність вибраних осіб щодо обраних властивостей об'єкта дослідження,наприклад, якщо необхідно сформувати репрезентативну вибірку , у якій слід пропорційно представити особи обох статей.

Кластерна ( групова вибірка):

Проблему неповного списку підгруп можна розв'язати за допомогою кластерної вибірки, яка передбачає вибір не окремих елементів, а певних її груп(або кластерів). Цей метод розгалуженого формування вибірки виконують поетапно.

У кожній конкретній ситуації ступінь і глибину розгалуження кластеризації(кількість етапів групування за тією чи іншою властивістю) визначають, враховуючи мету й умови дослідження. Кластерна вибірка менш надійна, ніж ймовірнісні вибірки. Втрата точності є результатом наявності розглянутих етапів відбору, кожний із яких додає свою ймовірнсть похибки. У разі простої рандомізованої вибірки дослідник ризикує лише один раз.

Соціологічні  дослідження

             

  Соціологічне дослідження — це система логічно послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур, яка передбачає та забезпечує отримання достовірних даних і фактів про явища та процеси, про закономірності та випадковості їх функціонування й розвитку, що вивчаються з метою подальшого використання їх у соціальному управлінні та розвитку соціології як науки.

     Об’єкт соціологічного дослідження — це певна соціальна реальність, соціальні відносини, соціальна система.

  Предметом соціологічного дослідження є конкретні соціальні явища та процеси, закономірності та випадковості їх функціонування і розвитку, різноманітні характеристики, сторони, аспекти, принципи організації.

   Метою соціологічного дослідження є виявлення в соціальних об’єктах і процесах функціональних зв’язків та випадковостей елементів, що самоорганізуються, а під час реалізації практичного соціального експерименту — пошук управлінських рішень.

   Нині існує три основних типи соціологічних досліджень:

1) розвідувальне (пілотне);

2) описове;

3) експериментально-аналітичне

Будь-яке соціологічне дослідження — це специфічний процес діяльності та конкретної праці суб’єктів дослідження, який має свою структуру:

За характером дослідницьких завдань та за термінами проведення соціологічні дослідження мають декілька видів:

    Також в українській соціологічній думці є різні погляди щодо класифікації конкретно-соціологічних досліджень. Існують такі класифікації соціологічного дослідження:

• За предметом дослідження – соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-педагогічні тощо;
• За метою визначення динаміки розвитку об’єкта – повторні, панельні, моніторингові;
• За методом дослідження – розвідувальні (пілотажні та зондажні);
• За типом та рівнем – теоретичні, емпіричні, емпірико-теоретичні, фундаментальні,прикладні;
• За умовами дослідження – польові, лабораторні;
• За отриманими знаннями – новаторські, компілятивні;
• За роллю в науці – фіксування фактів, перевірка гіпотез, узагальнюючі, аналітичні, прогностичні, ретроспективні;
• За масштабом об’єкта – міжнародні, загальнодержавні, регіональні, всезагальні, вибіркові, локальні, галузеві тощо.

      Таким чином, будь-яке соціологічне дослідження має свою сутність, зміст і структуру, належить до певного типу за своїми основними завданнями, метою та іншими характеристиками.

   Метод соціології — це сукупність прийомів, способів та операцій теоретичного й практичного освоєння і перетворення соціальної реальності. Таку сукупність прийомів, способів та операцій заведено називати методикою соціологічного дослідження, але її використовують не лише в теоретичній та емпіричній дослідницькій діяльності, а й у соціальній практиці.

     Діалектика, як всезагальний метод пізнання, дає змогу виявити й проаналізувати закономірності виникнення, функціонування та розвитку соціальної реальності — явищ, процесів, відносин, а також причинно-наслідкові зв’язки, детермінованість соціального життя людини і суспільства, малих та великих соціальних груп, обґрунтувати певні соціальні процеси.

   Синергетика забезпечує виявлення та аналіз самовиникаючих, випадкових, таких, що самоорганізуються, самоуправляються, соціальних явищ і процесів, реальних та можливих біфуркацій (відхилень від норм) у соціальному житті та поведінці самоорганізованих соціальних суб’єктів та об’єктів, виявлення й аналіз соціальної акупунктури суспільства, найбільш складних і «больових» моментів у соціальних відносинах.

  Історизм (порівняльно-історичний метод) дозволяє виявити, охарактеризувати та зіставити різні рівні еволюції соціального об’єкта, що досліджується, а також, певною мірою визначити основні історичні тенденції його розвитку.

     Отже, соціологічне дослідження - це процес, в якому в єдності представлені теоретико-методологічні і емпіричні рівні пізнання, тобто мова йде про діалектичний процес, в якому поєднуються дедуктивний і індуктивний методи пізнання, що забезпечує цілісність пізнання і уявлень про соціальні явища В цьому контексті не слід ототожнювати і протиставляти одне одному такі різновиди соціологічного дослідження, як прикладне і емпіричне, кожне з яких має свій гносеологічний статус і методологічну роль в структурі соціологічного дослідження.

Використані джерела:

1. Вербець В.В. Методологія та методика соціологічних досліджень: Навчально-методичний посібник. – Друге вид. доп. і перероб. – Рівне: РДГУ: Інститут соціальних досліджень, 2006 - 167 с.

2. Білоус В. С. Соціологія у визначеннях, поясненнях, схемах, таблицях: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2002.— 140 с.

Сьогодні день був насиченим. Сьогодні я проводила урок, позакласний захід з математики та профорієнтаційну роботу зі своєю колегою Козаковою Катериною в 9 класах

На першому уроці я проводила урок геометрії. Прийшла перевіряти урок керівник мій Крамаренко Тетяна Григорівна. Розпочала свій урок з організаційного моменту: з епіграфу та розшифрування слова урок :
У- успішність
Р-радість
О-обдарованість
У- компетентність.
 Провела фронтальне опитування за попередні теми і при цьому пригадуючи, оскільки той матеріал ми повинні будемо використовувати сьогодні на уроці. Потім перейшла до нової теми : "Сума кутів трикутника". Ми доводили теореми, я викликала учнів за побажанням довести і при цьому отримати дуже високий бал. Після доведення декількох теорем ми розв'язували задачі на застосування даної теорії. Учням було спочатку важко, але навідними питаннями я їм допомогала. Учні активну участь приймали як при доведенні , так і при розв'язуванні. В кінці уроку ми підвели підсумки, виставила оцінки та записали домашнє завдання . Мета уроку була досягнута.
  Також мала змогу відвідати урок своєї колеги Аліни Танцюри. Розпочала свій урок з перевірки домашнього завдання: учні диктували їй відповіді по одному, а вона звіряла. Потім роздала завдання для самостійної роботи на спеціальних кольорових картках, на якому було написано ім'я кожного учня. Це учням дуже сподобалося. Під час написання роботи Аліна Думитрівна слідкувала за учнями, поведінкою, робила деяким зауваження. Після цього вчитель розв'язувала разом з учнями. Наприклад, розв'язування задачі: один учень записує умову, іншого викликає для того, щоб розв'язував. Іншим дала індивідуальне завдання для більш сильних учнів. Таким чином всі учні були. Вчитель давала різнорівневі завдання. В кінці уроку вчитель задала домашнє завдання і подякувала за урок.

Понеділок - день важкий, як кажуть. З сьогоднішнього я замінювала класного керівника. Це було з одного боку і цікаво, і  страшно. Я повинна була контролювати їх поведінку, що вони роблять, щоб вони нічого поганого не зробили.
  Сьогодні відвідала урок з фізики в своєму класі. Прийшовши до класу вчитель провів організаційний момент у формі бесіди. На наступному етапі вчитель пояснив чим вони будуть займатись, що їх очікує, і який буде результат.  Оголосив тему уроку та почав пояснення матеріалу з історії. Робив зауваження з приводу поведінки, але при цьому деякі продовжували поводити себе шумно. Матеріал викладав доступно, при цьому намагався пов'язати із життям. Для того, щоб краще сприймалась інформація, вчитель викладав матеріал у вигляді схеми та декількох таблиць. Увага учнів під час пояснення нової теми зосереджена. В кінці уроку вчитель наголосив, що даний матеріал буде перевіряти на наступному уроці, тому повинні все вивчити.Зробивши підсумки, урок був закінчен.
  Також провела урок алгебри у своєму класі. Почала урок з мотивації: сьогодні в кінці уроку буде невелика самостійна робота для того, щоб зрозуміти, де учні помиляються, зрозуміти типові помилки, які виникають труднощі, тому вони повинні бути зосередженими, запитувати при розв'язуванні завдань. Оскільки завдання на самост. роботу були схожі, тому повинно було не важко їм впоратись з цією роботою. Половину уроку ми розв'язували завдання, наголошуючи на помилки, якщо допускав учень. Контролювала записи учнів і в зошиті. Після цього провела самост. роботу. Мета уроку була досягнута.

 П'ятниця - останній день учбової неділі. На початку дня ми зустріли декана фізико-математичного факультету, яка поцікавилась нашими справами, побажала нам успіху в продовженні практики.
 
  В гімназії знаходиться музей козацтва, в якому провели нам цікаву екскурсія, також нам дозволили сфотографуватись.

   

 Провела урок алгебри у своєму класі. Хоч вже і п'ятниця, але учні дуже добре себе поводили . Почала урок з перевірки знань, завдання вже були заздалегідь підготовлені, учні в себе позначали правильні відповіді, а потім кілька учнів викликала до дошки і таким чином перевіряли відповіді. Після чого шляхом бесіди пригадали тему, та перейшли до розв'язування задач. Учні всі активно працювали на уроці, оскільки хотіли заробити оцінки дуже хороші. Якщо учню було не зрозуміло, то я знову пояснювала. В кінці уроку підсумували того, що ми сьогодні дізнались нового для себе. Мета уроку досягнута.

  Також після уроку була проведена година спілкування з самовиховання. Учні ділились тим, як потрібно себе виховувати, завдяки чому, як потрібно досягати успіху в житті.

 Сьогодні я провела заліковий виховний захід. Саме сьогодні був присвячений урок до 74-річниці визволення Кривого Рогу. Розпочала свій урок з  епіграфу та слів письменника з кіноповісті "Україна в огні". Я використала такі дидактичні матеріали: принцип наочності: показ відео, фотографії на телевізорі, також прикрасила дошку фото. Спочатку я запропонувала учням переглянути відео, яке пов'язане з такими страшними подіями. Після чого доповнила дане відео інформацією , якої не було сказано , розказали деякі інтересні факти. Після чого провела з учнями бесіду  стосовно можливо у когось із рідних був в ті страшні часи, можливо їм батьки про це щось розповідали. Учні ділились враженнями, думками. Потім я показала фото пам'ятників присвячені саме визволенню Кривого Рога. Ми з учнями розібрались, де в нашому місті вони знаходяться та як можна туди дібратись. Також ми провели хвилину мовчання в честь вшанування померлих. Мета виховного заходу була досягнута.

 Відвідала урок геометрії в 7-А класі. Сьогодні був аналіз контрольної роботи. Вчитель розпочала урок з повідомлення оцінок та потім перейшли до розбирання помилок , які допустили учні. Завдання Антоніна Іванівна дала подібні до тих завдань, які були на контрольній роботі. Пригадали правила, теореми, ознаки, які використовувались в контрольній роботі. Антоніна Іванівна робила зауваження стосовно поведінки. Учні зрозуміли свої помилки. Мета уроку досягнута.

Сьогодні я дуже хвилювалась , оскільки в мене перший відкритий урок. До мене на урок прийшов керівник та мої колеги - студенти. Тема уроку :" Лінійні рівняння з двома змінними". Розпочала урок з того, що оголосила , що після уроку я зберу зошити для перевірки домашнього завдання. На мультимедійній дошці заздалегідь були підготовлені завдання для перевірки знань з попередньої теми. Як виконали учні завдання в зошиті, то виходили по одному і з'єднували. Для того, щоб перейти до нової теми, я використала життєві ситуації, які дітям дуже сподобались. Учні поводили себе тихо та уважно слухали. Активно приймали участь в розв'язуванні прикладів. В середині уроку я провела фізкультхвилинку, пов'язуючи її також з математикою. Всім сподобалось, навіть керівнику та студентам. Також використовувала програму GeoGebra. Хотіла показати можливості мультимедійної дошки. В кінці уроку підвела підсумки, звертаючи увагу на те , що вони дізнались, що було цікавого та які виникали труднощі. І зібрала зошити для перевірки домашнього завдання.

  Потім я допомогала класному керівнику, тому не мала змоги відвідати уроки інших студентів.